ОЗЛОБЛЮВАТИ

ОЗЛОБЛЮВАТИ, юю, юєш і ОЗЛОБЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОЗЛОБИТИ, лоблю, лобищ; мн. озлоблять; док., перех. Викликати сильне роздратування, злість; злити. — Говорю се до того, що я вже поклав був собі виховати з Франка свого наступника на університеті. От що… А ми озлоблюємо його (Петро Колесник, Терен.., 1959, 358); Признаюсь, що коли мене вживання іншомовних слів без потреби озлобляє (бо це утруднює наш вплив на масу), то деякі помилки тих, хто пише у газетах, зовсім уже можуть вивести з себе (Ленін, 40, 1974, 47);
//  Робити впертим, затятим, немилосердним. Зоставшись сама, мордувалася тим, що озлобила собі серце проти сина, не поступається з упертості, робить на гірше йому й собі (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 236).