ОЗІЯ́, ї, жін., розм. Щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю); громаддя. — Ну, та й капіталу ж тут угачено! ..Скілько то його треба, щоб збудувати всю оцю озію [парову машину]..? (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Дівчина показала рукою на другий бік шляху. Там, далеченько, видно було якусь озію цегляну, клуні, ожереди… (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 13); І ледь вона торкнулась до замка, як перед нами двері розчинились. І ми зайшли в півтемну озію (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 99).
ОЗІЯ
Тлумачення слова