ОЖИВЛЯЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до оживляти.
2. у знач. прикм. Який зміцнює сили, надає бадьорості і т. ін. Її слова, повні гарячої, сердечної любові для помершої [дочки],.. старенька пила, мов оживляючу росу (Іван Франко, II, 1950, 337); Знов весна. Знов той оживляючий весняний запах, ті самі лагідні подуви вітри (Ольга Кобилянська, I, 1956, 223).