ОЖВА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ожвавити.
2. у знач. прикм. Який ожвавів, ожвавився. Сірий, якийсь непривітний той день видався. Сірявість у душах чигиринців ще з учора неначе придушила нове, ожвавлене місто (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 26).