ОЖЕРЕДНИК

ОЖЕРЕ́ДНИК, а, чол. Той, хто укладав сіно, солому або немолочений хліб в ожереди; скиртувальник. Повертаються з поля косарі, в’язальниці, ожередники (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 198).