ОЗДО́БНИЙ, а, е.
1. Багато, вишукано оздоблений. Її [Прісцілли] суворо-проста одежа кидається в вічі дивним контрастом супроти оздобної оселі та й коштовного.. убрання .. Руфіна (Леся Українка, II, 1951, 342); Дружки співають, взявшися за руки, Круг пишного, оздобного гільця (Максим Рильський, Марина, 1944, 76).
2. рідко. Елегантний, граціозний.