ОЗДО́БЛЮВАЛЬНИК, а, чол. Те саме, що оздоблювач. Віртуози-муляри опановують суміжні спеціальності: оздоблювальника, штукатура, теслі, монтажника (Радянська Україна, 8.VIII 1973, 2); Особливо вирішального значення набуває зараз теплотраса. Без неї будова, як без рук. Оздоблювальника не можуть штукатурити стіни, монтажники — встановлювати обладнання, випробовувати його (Робітнича газета, 21.I 1964, 2).
ОЗДОБЛЮВАЛЬНИК
Тлумачення слова