ОЗА́ДДЯ, я, сер., розм. Те саме, що крижі 1, 2. Часом не втримається котрийсь і лясне долонею по ситому озадді коня (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 249); Кирило засміявся, побачивши, як бандит, підкидаючи озаддям, підбіг навкарачки до тину і принишк (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 308).
ОЗАДДЯ
Тлумачення слова