О́ВСІ, О́ВСІМ, присл., діал. Зовсім. Біда людям, біда й скотині! не буде овсі ні хліба, ні на зиму огородини, не буде і паші скотині! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 130); — Прийміть, козаки, до гурту, бо занудився овсі! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 349); — Молодий чоловіче..! Не знаєте ви світу овсім… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 401).
ОВСІ
Тлумачення слова