ОВЕЧА́ТНИК, а, чол., розм. Приміщення для овець; хлів, кошара. — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 320).
ОВЕЧАТНИК
Тлумачення слова