ОВЧИ́НА, и, жін. Вироблена овеча шкура. Душно а хаті, а сиділи, хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах, тільки порозстібалися, а не скидали. Пропахлі потом, овчинами, чорноземом (Андрій Головко, II, 1957, 71); Головань розстебнув масивне, потерте на рукавах пальто. Воно виявилося підбитим сірою овчиною (Микола Руденко, Остання шабля. 1959, 25).
ОВЧИНА
Тлумачення слова