ОТИРАТИ

ОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОТЕ́РТИ, отру́, отре́ш, док., перех., рідко. Те саме, що обтирати. Всі дихали важко,.. отирали краплистий піт із лиць (Іван Франко, VI, 1951, 12); Червоногвардійці.. засилали прокльони на голови контрреволюції.., а хто й сльозу отирав кулаком (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 356); — І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани… (Тарас Шевченко, II, 1963, 387).