ОТТОМА́НИ, ів, мн. (одн. оттоман, а, чол.; оттоманка, и, жін.), іст. Те саме, що османи. А знайшли ж то вірні побратими Його шаблю, вихоплену з піхов, Що разив він нею оттоманів, Ворогів, султанових підніжків (Максим Рильський, III, 1961, 241).
ОТТОМАНИ
Тлумачення слова