ОТРУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТРУСИТИ, ушу, усиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обтрушувати. Увійшов Яків.. Кепкуючи з хлопців, він отрушував сніг і роздягався (Степан Васильченко, I, 1959, 168); Сніг він отрусить, та й знову дере вперед (Панас Мирний, IV, 1955, 301).
ОТРУШУВАТИ
Тлумачення слова