ОТОСКЛЕРО́З, у, чол. Хронічне захворювання внутрішнього вуха, при якому руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота. Вухо зруйнував отосклероз. Замість природного стремена хворому ставлять поліетиленовий протез (Літературна Україна, 12.II 1965, 1).
ОТОСКЛЕРОЗ
Тлумачення слова