ОТОРО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ОТОРОЧИ́ТИСЯ, рочиться, док.
1. Оповиватися, оточуватися вузькою смугою чого-небудь. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села, оторочилась їх низенькими хаточками (Панас Мирний, II, 1954, 96).
2. тільки недок. Пас. до оторочувати.