ОТЬМА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отьмарити. — Пішов світ за очі, і слід його пропав. Скільки не ждали.. — дарма: забув Олексич і рідню, і землю свою, колись таку любиму, — усе забув, отьмарений коханням (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 92).
ОТЬМАРЕНИЙ
Тлумачення слова