ОТІ́НЕННЯ, я, сер., рідко.
1. Дія за значенням отінити.
2. Те саме, що тінь. Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно.. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (Ольга Кобилянська, III, 1956, 239).