О́ТЧИЙ, а, е, заст., уроч. Батьківський. Київ криється туманом, Голубим, як отчий дим… (Максим Рильський, III, 1961, 261); Сонце залишалося в них [у партизанів] позаду, як залишилися їхні домівки, їхні отчі місця (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 280); Серця ми гартували В горнилі канонад на полі бойовім, Коли в наш, отчий край удерлись злі навали (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 6).
ОТЧИЙ
Тлумачення слова