ОТАКЕ́НЬКИЙ, а, е, займ., рідко. Зменш. до отакий 2. — Кіндрате! ти не все позабирав з санок; ще нема отакеньких двох маленьких коробочок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 70); Мати умерли, ще отакенькою була Федорка (Андрій Головко, I, 1957, 233); — Дядечку.., дайте мені хоч отакенький шматочок хлібця або сухарик. На раз укусити (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 251).
ОТАКЕНЬКИЙ
Тлумачення слова