ОСИКОВИЙ

ОСИ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до осика. Козячий кожух, осикові дрова, — готова біда (Номис, 1864, № 8110); Над водою гірко і п’янко пахло осиковими сережками, вербовими котиками (Михайло Стельмах, I, 1962, 455);  * У порівняннях. Най Мілько затрусився, як осиковий лист восени (Лесь Мартович, Тв., 1954, 189);
//  Який складається з осик. З найвищого щабля тригонометричної вежі відкривається чудовий краєвид з гладенькими.. рівнинами.., полезахисними смугами, осиковими гаями (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11);
//  Зробл. з осики, осикового дерева. Розкладає [сторож] осикові прокислі ложки і шанобливо ллє горілку вірникові (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 266); Осикове кілля.
♦ Вбити (забити) осиковий кілок див. кілок.