ОСИ́ЧНИК, у, чол., рідко. Те саме, що осичняк. Давно минув він глибокий ярок з рідким осичником (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 323); Закінчився старий дубняк і почався молодий осичник (Платон Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 5).
ОСИЧНИК
Тлумачення слова