ОСВЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освятити. Сухі трави, чорнобривці й мак, освячений на спаса, — дарують хаті степові пахощі (Юрій Яновський, I, 1958, 176); Знали [люди], що від сьогодні земля не панська, а людська, що народ одбирає її назад, у свою власність. Ниву, освячену працею рук дідів та унуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81).
ОСВЯЧЕНИЙ
Тлумачення слова