ОСВІ́ТНІЙ, я, є.
1. Стос. до освіти. Учительська армія повинна поставити собі гігантські освітні завдання і насамперед повинна стати головною армією соціалістичної освіти (Ленін, 30, 1973, 397); Задумує [І. Франко] цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, юридичні, політичні і т. ін. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 33); Їхав до інституту в тій надії, що там поповню свій багаж освітній (Степан Васильченко, IV, 1960, 43);
// Який поширює освіту, знання. Не було [в Дрогобичі].. ані одної публічної бібліотеки, ані одного освітнього товариства (Іван Франко, IV, 1950, 240).
Освітній ценз — рівень освіти, що визначається закінченням якого-небудь навчального закладу, а також права, які він дає. Освітній ценз для сина вона вигорьовувала безсонними ночами над шитвом (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 30).
2. заст., рідко. Освічений (див. освічений 2 1). Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, — їх не привернемо ми (Павло Грабовський, I, 1959, 98).