ОСВІТЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСВІТЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОСВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, робити його видним. Вогонь палахкотів у печі і освітлював хату червоним світлом (Василь Стефаник, I, 1949, 28); Промінь ліхтарика ковзав по машині і освітлював непорушні постаті солдат у касках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 432); Ясна ніч. Не чути грому. Не здригається земля. Небо чисте, фіолетом місяць землю освітля (Іван Франко, XII, 1953, 365);
// перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя, очі і т. ін.). Радісна здогадка освітлює його обличчя (Олесь Донченко, V, 1957, 59); Це було весни тієї, Що один про неї спомин Освітляє нам істоту (Максим Рильський, II, 1960, 200).
2. Забезпечувати світлом. Здобувши електричний струм, пустив [Микита] його.. гріти парники й освітлювати село (Юрій Яновський, II, 1954, 157); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, мн., створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 303).
3. перен., рідко. Те саме, що висвітлювати 2. [Крикун:] Я, як представник центральної преси, мушу написати критичну статтю про вашу фронтову газету.. Вона не освітлює на повний голос рядових героїв (Олександр Корнійчук, II, 1955, 12); Цей увесь розділ має освітлити постать мого героя (Юрій Яновський, I, 1958, 108).
4. перен. Бути джерелом розуміння чого-небудь; робити ясним, зрозумілим що-небудь. Могутній геній Леніна, що освітлював нам шлях, привів нас до перемоги (Павло Тичина, III, 1957, 281); Теорія і далі повинна освітлювати шлях практиці, допомагати виявленню і подоланню перешкод і труднощів, що заважають успішному комуністичному будівництву (Програма КПРС, 1961, 103).
5. спец. Вилучаючи сторонні домішки, робити світлим, прозорим. Перед реалізацією вино необхідно освітлити, щоб досягти повної його прозорості і чистоти (Садівництво і ягідництво, 1957, 295).