ОСВІ́ТЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до освітлювати. Думки його весь час тягнулись.. до переднього краю, де, освітлювана ракетами, готова до штурму, лежить під вогнем піхота (Олесь Гончар, III, 1959, 407).
2. у знач. прикм. Який освітлюється чим-небудь. Освітленість поверхні променями, що падають на неї перпендикулярно, прямо пропорціональна силі світла джерела і обернено пропорціональна квадратові віддалі його від освітлюваної поверхні (Курс фізики, III, 1956, 262).