ОСВІТЛЮВАЛЬНИЙ

ОСВІ́ТЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який освітлює що-небудь, є джерелом світла. Навкруги спалахували освітлювальні ракети (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 380);
//  Признач. для освітлювання. Зв’язковий гострим поглядом оббігає кімнату. Фотоапарат на масивному штативі, освітлювальні прилади (Юрій Яновський, I, 1954, 194); Мешканців водних просторів природа найщедріше наділила електричними органами різного призначення — у вигляді освітлювальних та сигналізаційних систем, засобів камуфляжу (Знання та праця, 1, 1961, 6).