ОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освітлити. Освітлена місяцем шхуна стояла непорушно на водній поверхні (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 87); Будинок армії і флоту був декорований і освітлений (Юрій Яновський, II, 1958, 119); * Образно. Один з них, наймолодший, оглянувся назад, в бік України, з тим особливим почуттям.., яке переживають раз у житті юнаки, освітлені високою ідеєю визволення (Олександр Довженко, I, 1958, 135);
// освітлено, безос. присудк. сл. Увесь краєвид було освітлено радісними вогнями (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 370).
2. у знач. прикм. Який світиться, має освітлення. Гуральня блищала рядом освітлених вікон (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 90).