ОСВІ́ТЛЕНІСТЬ, ності, жін.
1. Стан за значенням освітлений 2. З моєї космічної ракети дуже добре видно узбережжя, обриси міст, особливо вночі видно обриси міст по освітленості (Радянська Україна, 22.VIII 1962, 2).
2. спец. Ступінь освітлення якої-небудь поверхні, простору. Освітленість змінюється обернено пропорціонально квадратові відстані від джерела світла (Наука і життя, 3, 1960, 9).