ОСВІ́ДЧИНИ, чин, мн., діал. Освідчення. Коли оця Туся буде і далі так до ладу думати, то з його освідчин нічого не вийде (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 116).
ОСВІДЧИНИ
Тлумачення слова
ОСВІ́ДЧИНИ, чин, мн., діал. Освідчення. Коли оця Туся буде і далі так до ладу думати, то з його освідчин нічого не вийде (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 116).