ОСВІЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ОСВІТИТИ, ічу, їтиш, док., перех., рідко. Те саме, що освітлювати. І сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 261); Де й дівся його недавній смуток, ув очах зажевріли іскорки одради, похмуре лице освітила легенька усмішка (Панас Мирний, III, 1954, 286); Дві лампи шахтарські, блимаючи, освічували чорні стіни і не менше чорні шахтарські обличчя (Борис Грінченко, I, 1963, 367); Самі факти такі цікаві, що й освічувати не треба (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); Великий Ленін освітив партії більшовиків і всім трудящим Росії шлях боротьби проти капіталізму, за перемогу соціалістичної революції (Історія УРСР, II, 1957, 17).
ОСВІЧУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ОСВІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех., рідко. Дбати про чию-небудь освіту, знання, культуру і т. ін. Ну, вчителює це він. Чого б кращого? Працюй, освічуй людей. Клади й свою лепту на користь добра світового (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 90); Великій меті — освічувати народ, піднімати його з віковічної темряви — служив і Шевченків талант художника (Слово про Кобзаря, 1961, 135);
// Робити когось освіченим, обізнаним, свідомим; поповнювати чиї-небудь знання, навчати. — Я пробував освічувати селян, освічувати у всіх питаннях громадського, матеріального і духовного життя (Іван Франко, IV, 1950, 316); Повільно, але неухильно, революційний страйк ворушить, будить, освічує і організовує народні маси для революції (Ленін, 23, 1972, 291).