ОСУ́ДНИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що осудливий 1. — Мені боязно вимовити слово осудне (Юрій Яновський, II, 1958, 63).
▲ Осудний стан, юр. — стан, у якому особа, що вчинила злочин, здатна усвідомлювати свої дії і нести за них відповідальність.
ОСУДНИЙ
Тлумачення слова