ОСУ́ДЛИВО. Присл. до осудливий 1. Насмішкуваті очі на нервовому.. обличчі дивилися гостро й осудливо (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 67); Масивне обличчя Пантелеймона Гавриловича одразу ж посуворішало, він скрушно, осудливо похитав головою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 309).
ОСУДЛИВО
Тлумачення слова