ОСТУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до остудити. На всьому широкому .. подвір’ї розтікався чорний паруючий круг, прогрівав остуджену землю, сушив змокрілий спориш (Анатолій Дімаров, І будуть люди.., 1964, 191); Бугров потер рукою остуджене чоло (Іван Микитенко, II, 1957, 281); * Образно. Думко! остуджена словом людським, — Пісне! що зробиш ти в краї моїм? (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 17).
ОСТУДЖЕНИЙ
Тлумачення слова