ОСТРО́ЖНИЦЯ, і, жін., заст., зневажл. Жіночий рід до острожник. Повернулася Олена з заслання вже старою дівкою без усякої надії на особисте щастя. Бо хто візьме заміж стару, бідну сироту та ще й острожницю? (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 12).
ОСТРОЖНИЦЯ
Тлумачення слова