ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка, чол., рідко. Зменш. до острів; острівець. Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 117); Шумлять на вітрі знайомі острівки комишу (Олесь Гончар, II, 1959, 401).
ОСТРІВОК
Тлумачення слова