ОСТРІ́ШКУВАТИЙ, а, е. Який має краї, що нагадують острішок. Перед ним замайоріли.. Смолярчукові копи; з високими острішкуватими шапками, вони гордовито бовваніли довгою стайкою на просищі (Григорій Косинка, Новели, 1962, 170);
// перен. З навислими краями (про брови, вуса, волосся). Випнуте підборіддя [старшини], гострий погляд з-під острішкуватих брів і довгі вуса.. робили його подібним до яструба (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 7).
ОСТРІШКУВАТИЙ
Тлумачення слова