О́СТОВ, а, чол. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас. Громов надписує ящик своїми ініціалами.. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 455).
ОСТОВ
Тлумачення слова