ОСТЕРІГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до остерігати. — Де проклинайте його вже надто тяжко, ви ж мати… — почувся востаннє остерігаючий голос (Ольга Кобилянська, II, 1956, 238); Пильцим, остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 73).
ОСТЕРІГАЮЧИЙ
Тлумачення слова