ОСТЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до остерегти. Я блукав ніким не остережений повсюди, я шукав мій полк,.. я уникав ворога (Ольга Кобилянська, III, 1956, 426); Виходять Форту пат і Парвус, а за ними ще кілька інших, що непомітно для Крусти увіходили в садок і, остережені через двох попередніх, перестоювали в садку (Леся Українка, II, 1951, 407); З кущів блиснуло вогнем і освітило червоним полум’ям остереженого комісара (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 45).
ОСТЕРЕЖЕНИЙ
Тлумачення слова