ОСРІ́БЛЕНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до осріблити. Осріблені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки шелестять (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 101); І пливуть пароплави рікою, а за ними осріблений шлях (Володимир Сосюра, II, 1958, 59);
// осріблено, безос. присудк. сл. Надворі холодно, сухо, дзвінко, осріблено. Гарна осінь (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 128).
ОСРІБЛЕНИЙ
Тлумачення слова