ОСОКО́РОВИЙ, а, е. Прикм. до осокір. Під ногами в неї гомонів арик, говірким потоком освіжаючи коріння осокорової алеї вулиці (Іван Ле, Міжгір’я. 1953, 306); Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 183).
ОСОКОРОВИЙ
Тлумачення слова