ОСОБИЙ

ОСО́БИЙ, а, е, діал.

1. Окремий. Царедворці дали незнайку особу хату (Словник Грінченка).

2. Особливий. Якусь особу мацапуру Там шкварили на шашлику (Іван Котляревський, I, 1952, 138).