ОСОБНЯЧО́К, чка, чол. Зменш. до особняк. Один з дерев’яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав могодий приват-доцент університету Михайло Косач (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 21); Василь проходжувався по тротуару.., час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 313).
ОСОБНЯЧОК
Тлумачення слова