ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ, а, е, книжн. Який визначає основні положення чого-небудь, дає основу чому-небудь; основний. Основоположну роль у розвитку матеріалістичної естетики на Україні зіграв великий народний поет Тарас Шевченко (Радянське літературознавство, 6, 1966, 33); Основоположним для КПРС і всіх братніх комуністичних і робітничих партій є висновок В. І. Леніна про те, що партія несе відповідальність за кожного свого члена, а кожний член партії — за партію в цілому (Комуніст України, 4, 1970, 6).
ОСНОВОПОЛОЖНИЙ
Тлумачення слова