ОСНІ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до осніжити. Чорніють [галки] на осніженім гіллі, мов малі демони (Ольга Кобилянська, I, 1956, 222); Співаю я у юнім русі під шум, осніжених гаїв (Володимир Сосюра, I, 1957, 151).
ОСНІЖЕНИЙ
Тлумачення слова