О́СМІШКА, и, жін., рідко. Посмішка, усмішка. Помітивши, яке враження справила на мене його гостина, він добродушно прикусив у себе на губах осмішку і змовк (Степан Васильченко, II, 1959, 80); Шафорост скоса зиркнув услід Морозову. В жмурках очей ворухнулася осмішка (Яків Баш, На .. дорозі, 1967, 138).
ОСМІШКА
Тлумачення слова