ОСМІ́ХНЕНИЙ, а, е, рідко. Який злегка осміхається, сміється; усміхнений. Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 63);
// Який виражає легкий сміх (про очі, обличчя). Він бачить осміхнене обличчя Кошового, веселі жмурки в очах (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 801).
ОСМІХНЕНИЙ
Тлумачення слова