ОСМЕРКНУТИ, не, безос., розм. Наблизитись, настати (про сутінки); стемніти. Ще й не пізно було, тільки що осмеркло (Словник Грінченка); [Тихон:] Кувало, тільки осмеркне.., — й посунеш городами на чужий куток (Степан Васильченко, III, 1960, 177); Дощ ішов, поки й не осмеркло (Павло Тичина, III, 1947, 47).
ОСМЕРКНУТИ
Тлумачення слова