ОСЛОНА

ОСЛО́НА, и, жін., діал.

1. Завіса, заслона. З його душі спала ослона смутку (Ольга Кобилянська, II, 1956, 170).

2. Захист, охорона. Тут же, під ослоною міської поліції, стояла також велика худоб’яча вага (Іван Франко, VIII, 1952, 362).